Фізична культура і фізичне виховання

/Files/images/fzkultura__sport/46.jpg

Існування людини, де поєднується матеріальне і духовне володіння світом, виражається в культурі життя. Культура життя може бути визначена як спосіб свідомої організації особистістю своєї життєдіяльності, що забезпечує її всебічний і гармонійний розвиток в інтересах суспільства. Фізична культура, засоби, методи і форми якої сприяють зміцненню здоров'я і працездатності людини, підготовці до активної трудової діяльності, займають важливе місце. Фізична культура — це сукупність матеріальних і духовних цінностей, що створюються і використовуються для фізичного удосконалення людей, вона становить частку загальної культури суспільства.
Фізичне виховання дітей і молоді в Україні є невід'ємною частиною системи народної освіти, важливим компонентом їх гуманітарного виховання, формування в них патріотичних почуттів, фізичного та морального здоров'я, удосконалення фізичної і психологічної підготовленості до активного життя і діяльності. Фізична культура сприяє розвиткові в людині, поряд з фізичною силою, здоров'ям і гарною поставою, таких прикмет характеру, як фізична вправність, загартованість, почуття честі у змаганні, грі та праці, швидкість, рішучість і обережність, толерантність, товариськість, відвага, динамічність, чесність, силу волі.

Форми і види оздоровчої роботи засобами фізичної культури

Основною організаційною формою фізичного виховання є урок, який має науково обґрунтовану структуру і проводиться фахівцями фізичного виховання відповідно до навчальних програм, забезпечує дітям і молоді базовий обсяг фізкультурних знань, умінь і навичок. Крім уроків, широко використовуються позаурочні форми: заняття у фізкультурних гуртках і секціях, у групах загальної фізичної підготовки, лікувальної фізичної культури тощо. Важливими формами фізичного виховання дітей і молоді є заняття в спортивних школах, клубах за інтересами, а також самостійні заняття фізичними вправами.

У житті кожної людини завжди можна знайти місце для фізичних вправ. Ходьба — найдоступніший вид фізичних вправ. Фізичне навантаження при ходьбі дозується швидкістю руху і пройденим шляхом. Починати ходьбу можна з 1 - 2 км і, додаючи в день по 250 - 500 м, довести її до 10 км і більше. Під час довготривалої ходьби закріплюються навички правильної осанки, дихання повинно бути вільним і ритмічним. Біг проводять у кінці заняття, починаючи з 2 хв. При систематичному тренуванні тривалість бігу збільшується на 1 — 2 хв. За тиждень поступово його можна довести до 10 хв. Краще збільшувати час бігу, ніж швидкість.

Купання й плавання належать до найкорисніших закалюючих процедур. Механічне подразнення нервових закінчень шкіри і м'язів, яке відбувається при плаванні, є своєрідним масажем. Плавання активізує обмін речовин, розвиває мускулатуру і серцево-судинну систему. Тривалість купання в перші дні — 2-5 хв., поступово час перебування у воді збільшується до 20-30 хв. Плавання слід починати з дистанції 10-50 м, поступово збільшуючи до 100-500 м і більше. Слід уникати переохолодження організму і втоми.

Ходьба на лижах — найпопулярніша форма зимового відпочинку, пов'язана із значними енергозатратами організму. Швидкість руху — 4-10 км/год., темп — від 60 до 115 кроків за хвилину. Тривалість перших прогулянок — не більше 1-2 год. з поступовим збільшенням її до 3-4 год.

Спортивні й рухові ігри. Гра в бадмінтон, "м'яч у колі", "гольф" та інші дають фізичне навантаження, позитивні емоції, що підвищує життєвий тонус, працездатність, переключає увагу. При виконанні різноманітних фізичних вправ працюють м'язи, покращується обмін речовин, що створює сприятливі умови для діяльності мозку. За відсутності руху гальмується кровообіг, викид продуктів життєдіяльності з мозку, пригнічується обмін речовин у легенях, що знижує опір щодо бактерій і мікроорганізмів. Тому користь навіть 10-хвилинних фізкультурних пауз, різних видів рухових вправ повертають людину до нормального стану. Заняття фізкультурними вправами необхідні людині в різні періоди життя. В дитячому і підлітковому віці, коли ще тільки відбудовується нервово-м'язові координації, фізкультура необхідна для гармонійного розвитку особистості. У людини, організм якої вже сформувався, повільно відбуваються процеси окостеніння і склероз суглобів.

Виникає необхідність у своєрідних фізичних вправах з урахуванням вікових особливостей. Для людей похилого віку фізкультура стає засобом боротьби із змінами, що несе з собою старість. Тому фізична культура повинна бути масовою у боротьбі за здоров'я людини, її творчу активність і довголіття.


Основи особистої гігієни

Особиста гігієна є фактором збереження і зміцнення здоров'я людини, запобігання захворюванням, збільшення тривалості життя. Поняття особистої гігієни включає такі питання: режим дня, харчування, догляд за шкірою тіла і порожниною рота, одягом, загартовування, фізична культура, особиста гігієна у праці і побуті тощо.

Гігієнічні основи режиму дня. Режим дня — це певне чергування різних видів діяльності людини протягом доби, яке сприяє виробленню динамічного стереотипу. Він складається з чергування періодів праці і відпочинку, організації відпочинку, занять фізичною культурою та ін. Перелічені види діяльності людини мають бути постійними, виконуватися в один і той же час і в однаковій послідовності.

Відомо, що в корі великого мозку за певних умов може розвинутися охоронне гальмування, яке охороняє нервові клітини від виснаження. Якщо режим праці, побуту і відпочинку у людини безпорядний, то може виникнути ослаблення цього процесу з перевагою збудження.
Тривалість режимних моментів визначається віком та індивідуальними особливостями людини. Так, для дітей і дорослих тривалість сну, робочого дня, а також кількість прийомів їжі мають бути різними.

Дуже важливим режимним моментом є правильна організація відпочинку. Відпочинок, за І. П. Павловим, має бути активним і включати зміну занять, що знімає втому, сприяє збереженню здоров'я, оскільки бездіяльний відпочинок не відновлює сили.

Гігієна сну.Наприкінці дня в людини з'являється відчуття втоми. Для відновлення працездатності організму, І в першу чергу функції центральної нервової системи, важливе значення має сон. Він має бути глибоким і тривалим. Тривалість сну визначається віком і станом організму. Так, сон дорослої людини має тривати 7—8 год на добу. Чим молодший організм, тим тривалішим має бути сон. Дитина 7 років має спати 12 год, 10 років — 10 год на добу.
Сон має відбуватися в зручному ліжку, за температури повітря 16—17°С, з відкритою кватиркою. Читати перед сном у ліжку не рекомендують, оскільки це погіршує зір.

Догляд за шкірою тіла і порожниною рота. Одна з основних вимог особистої гігієни — додержання чистоти тіла. Шкіра людини виконує різні функції. Вона постійно забруднюється секретом сальних і потових залоз, змертвілими лусками епідермісу, а при зіткненні з навколишнім середовищем — мікроорганізмами, пилом, гельмінтами. Тому для підтримання чистоти тіла необхідно 1— 2 рази на тиждень змивати бруд з поверхні шкіри за допомогою гарячої води, мила та мачули з наступною зміною натільної та постільної білизни.
Частіше забруднюється шкіра верхніх кінцівок. Звідси бруд потрапляє на інші ділянки тіла та в їжу. Аби цього не трапилося, руки слід мити перед кожним прийманням їжі, після відвідування вбиральні, а також після кожного забруднення. Треба коротко підстригати нігті, аби не допустити скупчення бруду під ними. При бактеріологічному дослідженні бруду з-під нігтів знаходили збудників кишкових інфекцій, яйця гельмінтів, гноєрідні мікроорганізми, різноманітні гриби, коростяного кліща і т. ін.
Догляд за порожниною рота має велике значення і провадиться з метою запобігання захворюванням зубів і зниження бактеріального обсіменіння. Порожнина рота містить різні види мікроорганізмів, які потрапляють туди з навколишнього середовища під час вдихання повітря, з водою, їжею. Серед цих мікроорганізмів зустрічаються і патогенні, що можуть спричинити не тільки захворювання зубів і порожнини рота, а й інших органів і організму в цілому. Поганий догляд за порожниною рота сприяє збільшенню кількості мікроорганізмів. Залишки їжі у проміжках між зубами розкладаються, утворюючи різні органічні кислоти, що сприяють руйнуванню зубів; з'являється неприємний запах з рота.

Гігієна одягу. Одяг, як і житло, бере участь у регулюванні теплового обміну. Отже, основними гігієнічними вимогами до одягу є забезпечення сталої температури тіла, відповідність його сезону і погоді.Гігієна одягу. Одяг, як і житло, бере участь у регулюванні теплового обміну. Отже, основними гігієнічними вимогами до одягу є забезпечення сталої температури тіла, відповідність його сезону і погодi. Взуття відповідає гігієнічним вимогам у тому випадку, коли воно не тільки захищає нижні кінцівки від зовнішніх механічних втручань (наприклад, від ударів) і вибоїн у грунті, а й забезпечує повну свободу рухів стопи під час ходьби. Взуття має відповідати розміру стопи, що сприяє рівномірному розподілу маси тіла. Неправильно підібране взуття може стати причиною виникнення потертостей, нестійкої ходи, зміни положення хребта і кісток тазу. Вузьке і тісне взуття стискує кровоносні судини і пальці, що викликає застій крові у нижніх кінцівках і підсилену пітливість, спазм кровоносних судин, порушення живлення м'язової тканини. Від постійного тиску пальці скривлюються, набувають виродливої форми, з'являються мозолі, ушкодження, може виникнути запалення суглобів.Найзручніше взуття з широкими підборами висотою 1,5—3 см. Воно помірно збільшує склепіння стопи, сприяє більшій витривалості її, забезпечує рівномірний кровообіг.

Кiлькiсть переглядiв: 103