• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• До 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка

Указ Президента України від 11.04.2012 № 257/2012 "Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка"

Постанова Верховної Ради України від 19.06.2013 № 340-VII "Про підготовку та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка"

План заходів з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка та 150-річчя від дня його перепоховання (затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 167-р)

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 №136-р "Деякі питання підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка"

Розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 15.10.13 №414 "Про підготовку та проведення заходів, присвячених відзначенню 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка"

План заходів з підготовки та відзначення у Харківській області у 2014 році 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка

Запрошуємо вас на наш сайт
"До 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка"

Заходи
з підготовки та відзначення
200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка
у Харківській гімназії №152
(перейти у розділ>>>)

9 березня 2014 року Україна відзначатиме 200 років від дня народження Тараса Шевченка. Ця дата безпосередньо пов’язана з формуванням нової гуманітарної політики України, оскільки в її контексті протягом найближчого часу домінантною стає саме Шевченківська ідея. Вона покликана виконати місію духовного єднання української нації шляхом актуалізації творчості Кобзаря в різних контекстах. Тож в основі гуманітарної політики України протягом найближчого часу лежатиме стратегія відзначення 200-ліття Шевченка. За тим, як Україна відзначатиме ювілей свого національного генія, стежитиме весь світ. За тим, як мине цей ювілей, буде визначено духовний вектор України в європейському й світовому просторах. Шевченківська ідея, шляхи її утвердження в Україні визначають як внутрішню гуманітарну політику, так і її репрезентацію на міжнародному рівні.

Визначальна тенденція сучасної світової гуманітарної політики – пошук і розвиток напрямків, які сприяють інтеграції різних національних гуманітарних просторів в один світовий контекст при збереженні особливостей кожного з них. Саме врахування історико-культурної традиції та гуманізація суспільних відносин мають лежати в основі нової гуманітарної політики. Гуманітарна політика безпосередньо визначається державною політикою, будучи її складником, а також національною специфікою, перебуває в їхньому контексті, завершує їх як цілісність, деталізує та віддзеркалює визначальні їхні положення. Шевченківська ідея, по-перше, покликана єднати націю, утверджувати в ній почуття національної єдності та ідентичності. По-друге, вона репрезентуватиме духовне обличчя нації в світі. По-третє, визначає тяглість і безперервність національної традиції в контексті світової.

Освітня сфера тісно й безпосередньо пов’язана з гуманітарною політикою. Наука, і університетська зокрема, виробляє ті цінності, які максимально швидко доносяться до суспільства через студентську аудиторію. Це забезпечує динаміку вишівської науки, її тісний контакт із суспільством, дискусії та розвиток. Так, особливо значущими є нові пошуки на теренах вивчення та нового осмислення спадщини генія – Тараса Шевченка. Актуалізація певних ідей і положень із творів Шевченка, як правило, співвідноситься з тими проблемами, необхідними на даний момент в українському суспільстві. Наприклад, у часи незалежності України незаперечний інтерес викликає ідея державності в інтерпретації митця, розуміння ним стосунків між Україною та її сусідами, взаємовідносин між самими українцями тощо. Зокрема, цікавим є витворений Шевченком ідеал Духовної Держави, який по суті віддзеркалює вікові традиції національного політичного й духовного державотворення. Потребують дослідження передусім ті питання в творах Тараса Шевченка, які тією чи іншою мірою торкаються проблем, що найбільше хвилюють сучасників. Таким чином формуються визначальні тенденції суспільного мислення, відповіді на які повинна нести в собі гуманітарна політика держави. Все це свідчить про вагому роль вишів, зокрема провідних, у формуванні гуманітарної політики.

У квітні 2012 року вийшов Указ Президента України «Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка». Цей документ закладав базу для формування стратегії загальнодержавного відзначення ювілею Кобзаря, ним визначається важливий складник гуманітарної стратегії України. Накреслені тут завдання й шляхи реалізації їх фактично на два роки вперед визначають динаміку гуманітарної сфери України.

Оголошення 2014 року Роком Тараса Шевченка свідчить про пріоритетність Шевченківської ідеї в національному гуманітарному просторі. На державному рівні створено Координаційну раду й Організаційний комітет із підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка, заплановано провести низку ювілейних заходів не лише в Україні, а й у Російській Федерації, в Республіці Казахстан, у Литовській Республіці та в Республіці Польща. Зокрема, заплановано проведення в 2014 році всеукраїнського Шевченківського форуму «Свою Україну любіть!» та Шевченківського міжнародного літературного конгресу, що заявить контакт із українською діаспорою в усіх куточках світу, через яку Україна має можливість презентувати свою нову гуманітарну політику в світі.

Визначено розроблення й затвердження державної цільової програми «Шевченківський дім», що потребує обговорення в суспільстві, залучення провідних освітніх і наукових установ. Об’єднавчим для України покликаний стати гуманітарний проект «Шевченківські читання». Врешті, планується завершення видання повного зібрання творів Т. Шевченка у 12 т. і «Шевченківської енциклопедії» в 6 т., факсимільного видання рукописних збірок творів, альбомів та листів Шевченка, видання «Кобзаря» іноземними мовами, зокрема англійською, німецькою, французькою, російською, польською, казахською, литовською, літопису життя і творчості Шевченка, альбому репродукцій його художніх творів. Цікавою є ідея про створення музею Кирило-Мефодіївського товариства. Виконання цих заходів об`єднає Україну шевченківською ідеєю.