• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Батькам про попередження жорстокого поводження з дітьми

Батькам про попередження жорстокого поводження з дітьми



Шановні батьки!


Із часів появлення людини на Землі люди використовували в тих або інших цілях насильство. Чим могутнішою ставала людина, тим більше були масштаби насилля. Неперевершеним "рекордсменом" в історії людства за масштабами насильства безсумнівно є двадцяте століття, у якому люди (якщо їх можна так назвати), завдяки технічному прогресу, вдосконалили механізм знищення собі подібних і застосували його до мільйонів і мільйонів жителів нашої й планети. Ми вважаємо себе цивілізованими людьми, забуваючи про те, що одним з основних ознак цивілізованості є вміння обходитися без насильницьких методів як у керуванні державою, так і в відношеннях між людьми. Ми називаємо дикими й страшними середні століття, випустити з уваги, що в ті часи населення було набагато менше, ніж нині.

Величезна кількість міжнародних організацій намагаються протидіяти насильству, збираються міжнародні конференції, що обговорюють методи боротьби з насильством, але вал насильства поки зупинити не вдається. І, швидше за все, не вдасться, якщо не вийде відгородити від насильства дітей.

У цьому зв'язку досить цікаві дані соціологічного опитування. За даними таких опитувань виходить, що кожна третя дитина протягом року була піддана прямому насильству. Отут мова йде про насильство, з яким дитина зустрічається поза домом. Але адже величезна кількість дорослих людей уважають, що насильство – це досить ефективний метод виховання.

Однак прихильникам такого "виховання" невтямки, що насильство перешкоджає розвитку в дитини здатності контролювати своє поводження (а виходить, не є засобом виховання). Пояснюється це тим, що в дитини, до якої застосовуються насильницькі методи, не виробляється необхідне почуття провини (у її свідомості покарання заміняє провину, полегшує її), що не дає розвиватися усвідомленню себе як особистості. Для дитини шкідливо як недостатнє почуття провини, так і надмірне, коли провина гнітить її. У розумному ступені (" золота середина ") почуття провини є життєво важливим у формуванні й підтримці в нормі здорової свідомості.

Крім того, один з наслідків насильницьких методів покарання – ототожнення себе з агресором, і як наслідок у дитини з'являється відчуття, що бути агресивним і караючим – норма. Згодом, коли дитина стає дорослою, вона точно також поводиться зі своїми дітьми.

Пригнічення дитини приводить до того, що вже в дорослому віці вона намагається довести навколишньому свою значимість будь-якими доступними способами. Коріння гордині виростає із психічного придушення батьками дітей. Всі тирани, деспоти й диктатори (від сімейних до державних) у дитинстві жорстоко придушувалися родителями.

Слід зазначити й те, що насильство буває не тільки на фізичному рівні. У відносинах дорослих і дітей (втім, як і в будь-яких міжособистісних відносинах) можна виділити також насильство психологічне й енергетичне.

Коли мова йде про насильство, говориться в основному про неприпустимість фізичного насильства стосовно дітей. Однак не менш небезпечно в плані наслідків і такі види насильства, як психологічне. Ще сумніше, коли насильство фізичне з'єднане із психологічним.

А що ж все-таки варто розуміти під насильством родителями над дітьми? Міжнародне Суспільство по попередженню насильства над дітьми в такий спосіб визначає внутрісімейне насильство над дітьми:

Дії дорослого вважається насильством над дитиною, якщо:

• дорослий б'є або лає дитину, тому що в нього (дорослого, а не дитини!) виникли власні проблеми;

• дитина зробила якийсь неспритний учинок, виявив зайву самовпевненість або сказала щось невлад, а дорослий його образив, принизив;

• дорослий залишив без догляду маленьку дитину;

• дорослий не вислухав дитину;

• дитині не забезпечена реалізація фізичних потреб (у їжі, одязі, чистоті, медичному обслуговуванні);

• дитина позбавлена можливостей реалізації духовних потреб (в освіті, книгах…);

• над дитиною знущаються, ображають або принижують її;

• дитиною маніпулюють для рішення власних проблем, одержання вигоди;

• дитині прищеплюють шкідливі звички, знайомлять зі сторонами життя, про які їй знати рано (алкоголь, наркотики, паління, порнографія).

Що ж можна порекомендувати батькам, які б хотіли відмовитися від використання насильницьких методів, але не знають, як це зробити?

По-перше, усвідомити, що ці методи неефективні і навіть небезпечні як для фізичного, так для психічного й морального здоров'я дитини.

По-друге, усвідомити, що служить поштовхом для застосування насильства стосовно дітей, і тут важлива умова – цей "поштовх" необхідно шукати тільки усередині себе, а не зовні.

По-третє, навчитися володіти собою, тому що в більшості випадків батьки застосовують насильницькі методи через те, що не здатні стримуватися.
Кiлькiсть переглядiв: 58